З одного боку, ВПО не є юридичними суб’єктами відповідно до міжнародних рамок захисту ВПО, а з іншого боку, порівняльні дослідження міграції та безпеки рідко ставлять під сумнів, наскільки сек'юритизація громадянства впливає на ВПО.

Через ці дві причини наш проєкт розглядає те, як це бути тим, кого в Україні називають ВПО, і як ця категоризація впливає на їх ідентичність та надання соціальних гарантій. Спираючись на нещодавній звіт про політику щодо зв’язку громадянства ВПО та послідовних переговорів про ідентичність, цей проект хоче привернути увагу до такого актуального та масштабного явища, спілкуючись з особами, які проходили/проходять через це.

Ми очікуємо, що створення «віртуального поля», яке відображатиме художні твори, підвищить обізнаність про силу мистецьких засобів для повідомлення про стійкі наслідки внутрішнього переміщення в Україні.

Наш проєкт прагне до синергетичного прогресу і, найголовніше, він задуманий функціонувати як лабораторія; тому він не боїться творчого хаосу. За допомогою віртуальної карти, що представляє подорожі багатьох ВПО, ми збираємо важливі історії про міграцію, зосереджуючись лише на широких питаннях, наприклад, «що я втратив і що знайшов? Хто я сьогодні? »